Вірші класиків > Олена Балера: Вірші > Олена Балера – Осінь. Світанок

Олена Балера – Осінь. Світанок: Вірш

Осінь. Світанок.
Змучений ранок.
Листя у танку
Без перестанку
Падає тихо.
Холодом диха
Вітер навколо.
Замкнуте коло.
Де ти, надіє?
Загнана мрія
Звіром у клітці
Довго томиться.
Зникли вже зорі
В небі прозорім.
Десь в його сині
Буде спасіння.
В цей дивний ранок
Прийде світанок.
Прийде світанок?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Олена Балера
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олена Балера – Осінь. Світанок":

Читати схожі вірші:

  1. Олена Балера – Спостерігання снів – цей дивний дар
  2. Олена Балера – Сьогодні залишається лиш в силі
  3. Олена Балера – Заплакало небо
  4. Олена Балера – Не осліплять, не затуманять око
  5. Олена Балера – Блакить і темрява в єдиній хвилі (Сонет)
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Олена Балера – Осінь. Світанок: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.