Повідає: всьому причина в нас
Душевний виток, що проснеться вдосвіт.
І не навчає нас минулий досвід,
Як серце захистить від злих образ.
Та скільки ще прекрасного навколо
Завжди не помічає погляд наш,
Турбот щоденних все тісніше коло,
Усе природнє охопила фальш.
Як важко нам у буднях цих побачить
Всю велич трав і їх магічні знаки,
Дерева, що дають життя ознаки,
Бурхливе море, в нім злилися, наче
Русалок хороводи поріділі,
Блакить і темрява в єдиній хвилі.
