Розпадається час на хвилини,
І реальності вже не існує.
У потоці загального плину
Безперервний безлад панує.
Що ми можемо знати конкретно?
І абстракції нам невідомі.
Під завісою “строго секретно”
Постає звичайнісінька втома.
А майбутнє за безліч печаток
Заховала наша уява.
Таємниця тільки початок,
Все, що далі,– буденна справа.
