Сьогодні залишається лиш в силі
Видовище, що зникне через мить.
І привидів нічних убрання білі
Розтануть, коли сонце заблищить.
І знову все реальне і буденне
Поверне щойно втрачені права.
Розбудить вранці нас проміння денне,
І ми забудем чарівні слова.
І казку вже ніщо не утримає,
І знов хвилини швидко побіжать.
Крізь попіли пригашених багать
В минуле вороття уже немає.
Чи знає хто, який же це тягар –
Спостерігання снів – цей дивний дар?
