Спостерігання снів – цей дивний дар…
Його як кару небо посилає.
І вічними потоками самсар
Нас наша доля крізь життя кружляє.
І кожний порух, кожна думка, мить
Не вернуться назад, вони єдині.
Ніколи їх уже не відтворить,
Минає все, секунди, і години,
І сни, які припинені світанком,
Надії й прагнення, що не збулись,
У надра всесвіту потрапить все колись.
Та прийде ніч із місяця серпанком,
Заплющим знову очі ми, а там –
Зірок вогні, небесних сяйв фонтан.
