Так легко рушить розуму святині
Блискучий сонм божествених чудес,
І голоси в віках священих мес
Звучать у серці кожної людини.
Не завжди справжнє диво у житті
Нам легко бачити звичайим зором.
Проходить час, і ми уже не ті,
Та майбуття звичайно не прозоре.
Бере первинний виток цей струмок
Із сьогодення. І тоді повільно
Уявний наш новий наступний крок
Проносять мимо мрії божевільні.
І цей перелік дивовижних фаз
Навіює чаруючий екстаз.
