Олена Балера – Турботи. Справи. Маяття: Вірш

Турботи. Справи. Маяття.
Іде… Та ні, біжить життя,
Як потяг мимо пролетить.
Не виділити з плину мить,
Єдиний неповторний крок,
І тисне пам’ять на курок.
І знову тиша, забуття,
Неначе стежка в небуття.
На самовбивцю схожий час,
І поглинає дійсність нас.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олена Балера – Турботи. Справи. Маяття":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Олена Балера – Турботи. Справи. Маяття: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.