Вокзали, східці, перехожі…
Неначе завмирає час.
Всі тіні між собою схожі.
Проходить дійсність мимо нас.
Всі рухи, як на кіноплівці,
То застигають, то пливуть.
Приглушені уривки слів ці
Лиш тільки віддаляють суть.
Змішались голоси і люди
У колотнечі марноти.
І як жахливо, що нікуди
Мені від цього не втекти.
