Яке страшне і чорне небо!
Просто не віриться у мить.
Яка ж у тім була потреба:
Облити фарбою блакить?
Зелені листя візерунки
Гірляндами переплелись.
Вони шукають порятунку
Від пережитого колись.
Після міцних обіймів вітра
Смертельний холод настає.
Тільки вузенька смужка світла
Засвідчить, що життя ще є.
