Застогнали земля і води,
І повітрям дихати важко.
Відчайдушним криком природи
Забіліли сумні ромашки.
У безсиллі зітхає літо,
Та, щоб нам не було байдуже,
Крізь сміття пробивались квіти,
Зберегли свої чисті душі.
- Наступний вірш → Олена Балера – Розтало снігу покривало
- Попередній вірш → Олена Балера – Чогось чекаю, сподіваюсь
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші