Олена Матушек – А тут – звичайне полювання: Вірш

А тут – звичайне полювання,
Розвага тобто, і не більш…
…Куди ж це ти, мале та раннє,
Так необачливо летиш?
Тікай в надійність очерету,
Згинайся нижче до землі!..
Пташа ж, відчувши поклик злету.
Несе надію на крилі.
І вірить в небо –
В небо тільки!
Тому й не чує: “Стережись!..”
Малесеньке, незграбне тільце
Криваво вдарилось об вись…
… Мисливці витерли рушницю,
Догідливо стрибає пес…
А я все бачу– б’ється птиця
Об нерозлітаність небес.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олена Матушек – А тут – звичайне полювання":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Олена Матушек – А тут – звичайне полювання: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.