Олена Матушек – Крізь ромашкове мовчання: Вірш

Порадив лікар: “Пийте трави,
Траву щодня собі варіть,
З її зеленої держави
Завжди росли богатирі…”
Мій день суєтно натомився,
Тож визнає пораду цю…
І от по кухні вже розлився
Гарячий запах чебрецю.
…Я п’ю, а він мене спиває,
В мені в’юнкасто ожива,
Крізь мене гінко проростає
Лугів некошених трава.
Скресає спогад, ніби крига
Давно забутої ріки,
І розрива Червону книгу
Могуття трав на сторінки…
Яку ж траву тобі варити,
Мій луже, зораний дарма,
Щоб знову ти умів родити
Кривавник, руту і оман
І щоб тебе не тисла важко
Бриласта зсушена рілля?..
…А намальована ромашка
Лише голівку нахиля…