Олена Матушек – Ой у місті завірюха: Вірш

Ой у місті завірюха,
Тополина завірюха,
І ув очі і у вуха тополить…
Зупиніться хоч послухать,
Не почути – так послухать,
Як сурмить тополя у блакить.
Бо у неї нині свято –
Відпускає тополята,
Відпускає тополята у світи,
Хай научаться літати,
Власну доленьку шукати,
Долітати, проростати і рости,
їм не можна запізнитись,
їм потрібно приземлитись,
Ти їх, вітре, обережно донеси.
…А на вистелах асфальту
Замасковані під вату
Тополині
ненароджені
ліси…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олена Матушек – Ой у місті завірюха":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Олена Матушек – Ой у місті завірюха: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.