Пора осіння кличе до пера,
Розважність слова, як розважність цвіту.
Вже все інакше. Вже ота пора,
Коли не “прагнуть” треба, а “робити”.
Вже сонце знає часу крутосхил,
Вже стільки листя – просто за водою…
Лише берізка із останніх сил
Так прагне
видаватись
молодою…
