Зима. Сніги. А я – зелене зілля,
Так необачно проросло в замет…
Навіщо же це жагуче сонце гріло
І пробудило до життя мене?
Зима ж!
Сніги!
А я – зелене зілля…
Куди ступити?
Крижаніє крок…
Є у природи теж своє похмілля –
Байдужий сніг на жар осінніх крон.
Ну що ж, хай сніг!
Хай буде біло-біло,
Хай цілий світ морозом спалахне!
Було ж тепло,
Зігріло, і згубило,
І воскресило до життя мене!
