Олена Пчілка – Ноктюрно: Вірш

Пісня

Коли я у гаю
Собі походжаю
При тихій вечірній годині,
Не знаю, чи вітер травицю торкає,
Чи постать кохана край мене ступає
У тій самотині,—
Не знаю, не знаю…

Коли я у гаю
Собі походжаю
При тихій вечірній годині,
Не знаю, чи зорі у гай заглядають,
Чи любії очі мені твої сяють
У тій самотині,—
Не знаю, не знаю!

Коли я у гаю
Собі походжаю
При тихій вечірній годині,
Не знаю, чи то солов’я щебетання,
Чи голосу милого твого лунання
У тій самотині,—
Не знаю, не знаю!..

Коли я у гаю
При тихій вечірній годині
Минуле згадаю
І сльози поллються гіркії,
Ридання зорвуться тяжкії,
То добре я знаю,
Що плачу то я — в самотині!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олена Пчілка – Ноктюрно":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олена Пчілка – Ноктюрно: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.