Проречисті тії читаю скрижалі
Народних пісень. І надії, і жалі
Свої тут народ положив у піснях,
Лунає та мова у дрібних листах.
І мертвії ті ватаги із могили
Говорять, торкаючи душу і сили.
Та речі в пустині німій гомонять,
Та люди живії мовчать!
- Наступний вірш → Олена Пчілка – Забудь мене
- Попередній вірш → Олена Пчілка – Надіє, вернися
(Оцінок ще немає)