«Мамо, дивись!.. Тії квіти,
Що на шибках тут були,
Срібним морозом вибиті,
Дивні такі,— вже зійшли!
Вже їх нема! Ясний пломінь/
З печі по їх так заграв,
Ранішній сонечка промінь
їх ще хутчіше забрав!..
Що ж то у нас, моя мамо,
Та не ведуться квітки?
Все ж в квітничкові пропало —
Голі зостались грядки!
Квіти морозом побило
Ті, що в садочку цвіли,—
Сонечко ясне згубило
Ті, що з морозу були!..»
- Наступний вірш → Олена Пчілка – Весняні квіти
- Попередній вірш → Олена Пчілка – Зайчатко й хлоп’ятко
(Оцінок ще немає)