Олена Пчілка – Зимовий вечір: Вірш

Там, на килимку, хлоп’ятко
Біля груби задрімало,
Гарне сиве котенятко
Край його мурчить помало.

Добре хлопчикові, гоже,
Котик казку каже й гріє,
А надворі — милий боже!
Що надворі там ся діє!

Ох, яка лиха година:
Вітер виє, завиває,
Розходилась хуртовина,
Снігом вікна укриває.

— Пізній час, моє дитятко,
Треба забавки складати:
Поцілуймось, голуб’ятко,
Час вже спатоньки лягати.

Хлопчик встав, а котик Мурка
Глянув — знов собі муркає;
Байдуже, що вітер гурка,
Мало крівлю не зриває.

Не клопочеться й хлопчина:
Най там вітер завиває,
Най там грає хуртовина,
Снігом вікна укриває.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олена Пчілка – Зимовий вечір":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олена Пчілка – Зимовий вечір: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.