Бура трава без води
В гарячім конанні злягла.
Над степом, од сонця рудим,
Дзвінка пролітала стріла.
Все заглушила на мить
Сила стріли молода.
Повітря навкруг аж кипить,
Мов сонячна світла вода.
Співуча стріло! Як і ти,
Прожити б хотів життя.
Вперед блискавицею йти,
Не знати назад вороття.
- Наступний вірш → Вільям Шекспір – Бути чи не бути (монолог Гамлета)
- Попередній вірш → Олесь Гончар – Лебеді
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші