Мабуть, я їду вмирати
На Україну додому.
Знімуть патрони й гранати,
Передадуть другому,
Мене ж поволочать за ноги,
В окопі зариють пустому.
Весело їхать, їй-богу,
На Україну додому.
- Наступний вірш → Олесь Гончар – Крізь сіре сіється сито
- Попередній вірш → Олесь Гончар – Етап
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші