Скажи, яку, Іудо, плату
За голову мою береш,
За скільки мічених, проклятих
Срібляників ти продаєш
Моє життя твоїм хазяям
У боягузливім листі?
Щоби у тернові засяяв
Я розіп’ятий на хресті!
Я знав війну, не знав я миру,
За праведні мої слова
Хай, може, ляже під сокиру
Моя чубата голова.
Її, оцінену в металі,
Сьогодні, може, до стовпа
В кривавому вогкім підвалі
Штандартен-фюрер відруба.
Але обдуреними будуть
Тобою тішені купці.
Хіба ти поведеш до суду
Нескорені думки мої?
Я вольним був, таким і буду,
Однаковим у всі часи.
Мій дух бунтарський, ти, Іудо,
Із тілом їм не продаси!
