Весняними ясними вітрами
Наші перші овіяно драми,
Наші перші щасливі незгоди,
Наші чисті закохані гніви.
Які в них були насолоди,
Які у них чулися співи!
Пронеслося, як сонячні зливи,
На ниві чужій упало.
І прийшов хтось інший, щасливий,
У серпі його сонце сіяло.
