Взувши правий черевик,
йшов по лісу сніговик:
трохи босим,
трохи взутим
сніговик ходити звик.
В місто видибав:
Овва!
Черевиків треба два!
Трохи босих,
трохи взутих
в місті сла́внім не бува.
Позаходив до крамниць,
накупив собі дрібниць:
від смішного хула-хупа
до пахучих полуниць.
Того є,
і сього є,
кожен хвалить щось своє,
тільки лівих черевиків
аніхто не продає.
Правий зняв —
і на льоду
взув на ліву до ладу́.
— Я до міста йшов у пра́вім,
а назад у лівім йду!
Скільки клунків! А валіз!
У маршрутку ледь уліз,
в право-лівім черевику
вправо-вліво —
та й у ліс!
- Наступний вірш → Олеся Мамчич – Про тиранозаврів та їжу
- Попередній вірш → Олеся Мамчич – Будиночок із зірками