Олеся Мамчич – Лічилка: Вірш

п’ятдесят
лисенят
йшли гуляти в сад
поки трошки заблудили –
сад украли крокодили
(також п’ятдесят)
двадцять дві
вартові
вартували скарб
поки легко посварились
потім ледве помирились
краб поцупив скарб
десять ґав
між заплав
сто сховали балаклав
поміж вод і трав
так старанно заховали
що й самі позабували
хто куди поклав
в двох хлоп’ят
тінь від п’ят
відхиляється назад
де дровітня й склад
раптом: грюк!
що за звук?
по дровітні лізе жук!
шість у нього рук
так п’ятами накивали
що аж тінь повідривали
спереляку десять ґуль
два синці
а тіні – нуль

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олеся Мамчич – Лічилка":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олеся Мамчич – Лічилка: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.