п’ятдесят
лисенят
йшли гуляти в сад
поки трошки заблудили –
сад украли крокодили
(також п’ятдесят)
двадцять дві
вартові
вартували скарб
поки легко посварились
потім ледве помирились
краб поцупив скарб
десять ґав
між заплав
сто сховали балаклав
поміж вод і трав
так старанно заховали
що й самі позабували
хто куди поклав
в двох хлоп’ят
тінь від п’ят
відхиляється назад
де дровітня й склад
раптом: грюк!
що за звук?
по дровітні лізе жук!
шість у нього рук
так п’ятами накивали
що аж тінь повідривали
спереляку десять ґуль
два синці
а тіні – нуль
- Наступний вірш → Олеся Мамчич – Коні зелені
- Попередній вірш → Олеся Мамчич – Всі звуки світу