За байраком, за зеленим
З вояченьком полоненим
Місяць мовчить
Зорі падають на плечі
Тиснуть думи молодечі
Серце рвучи
Обійняли мене ґрати
В їхній рамці помирати
В самотині
Старші голови похилять
Сестри голосно поквилять –
Та й по мені
Прийдуть давні побратими
Корогви важкі нестимуть
Мокрі од сліз
Не знайти хреста-могили
Тільки вітром дишуть схили
Вгору і вниз
