Стежка взялась хною
(Це ж опісля бою!)
Корчаться в судомі зашкарублі квіти.
А попід-горою
Яром-долиною
Хлопці зовсім юні –
Всі вже встигли вбити.
Полкові знамена
Майорять натхненно,
Зникли хмари чорні
Татарви чи скитів.
Глянув козак – просто
друзі й наречена…
Дивляться угору
Тільки ті, що вбиті.
