Одне страховисько мале –
це вже достатньо зле.
А два страховиська малі –
жахливо взагалі.
А три страховиська підряд –
хоч завертай назад.
Четвірко їх? Не зволікай,
до мами утікай!
Якщо ж їх п’ятеро, чи шість,
найбільше з них когось та з’їсть,
тоді вже не вагайся:
бери і прокидайся.
- Наступний вірш → Олеся Мамчич – Про кротів
- Попередній вірш → Олеся Мамчич – Випікання картоплі
(Оцінок ще немає)