Синіє вечір за рікою,
І гусне мла.
Запам’ятай мене такою
Як я була.
Запам’ятай обов’язково –
Господь спита:
Яке було у мене слово,
Які уста.
Нас не-обох настільки мало,
Що страх майне:
Чи я тебе запам’ятала
Як ти – мене?
- Наступний вірш → Олеся Мамчич – Те, що любові нема
- Попередній вірш → Олеся Мамчич – Зорі мліли і рвались вниз
(Оцінок ще немає)