День забере з собою звичне,
І ніч закублиться в саду.
Я під вікно твоє готичне,
Мов тінь закохана, прийду.
Шепочуть ніжно липи сонні,
Торкає тиша їх крильми.
Я припаду до підвіконня
Душею, серцем і грудьми.
Я притулюсь чолом до шибки,
Мов до твого плеча, а ти
Від місяця тонкої скибки
Очей не в силі відвести.
День забере з собою звичне,
І ніч закублиться в саду.
Я під вікно твоє готичне,
Мов тінь закохана, прийду…
