Ніжні скрипки пухнастого снігу,
Стука пам’ять у стомлені скроні.
Тут ловила Олена Теліга
Сині зорі у теплі долоні.
Тут світилась надія в очах
І у муках з’являлися строфи,
По стражданнях, по днях і ночах
Йшли поети на темні Голгофи.
Тут пшениці розкішні моря,
Посміхається сонце у вуса,
Тут вставала кривава зоря
Над замріяним страдником Стусом.
