Я читаю зоряні сентенції,
Я, охоча до земних наук,
Осінь сипле жовті індульгенції
На покірний, на вологий брук.
Осінь — золотава проповідниця —
Слуха сповіді примхливих мрій.
Рими, мов підслухані обітниці,
Терпко сходять у душі моїй.
Десь зітхає горобини китиця,
Ломить від плодів суглоби слив.
Осінь — золотава проповідниця —
Знов перебирає чотки злив.
