У нас вдома дивина:
Дружать кіт і цуценя.
Разом скрізь вони гуляють,
Розважаються і грають.
Та ми стали помічати,
Що наш кіт почав гарчати,
Став носити гілочки
І жувати кісточки.
А от цуцик став лінивий,
Полюбляє цілу днину
У куточку десь валятись
І з обгорточками гратись.
Що ж це коїться? Біда!
Цуцик схожий на кота,
Ну а кіт, неначе пес ?
Справжнє чудо із чудес!
Ось таке в житті буває:
Дружба звичаї міняє.
З ким, як кажуть, поведешся,
Від того і наберешся!
