Осип Маковей – Був монастир, а в нім черці: Вірш

Був монастир, а в нім черці —
відлюдки тихі, богомільні
і в’язні віри добровільні,
що в божому жили страсі
і словом правди та хрестом
боролися колись з гріхом.

Тепер вже тих черців нема,
свічки не сяють в їх святині,—
там сірий пил і сіра тьма
покрила стіни всі і скрині.
А в скринях порох, динаміт,
арматні кулі і патрони
лежать для миру оборони…

Сим знаменем здобудеш світ,
а не хрестом на хоругві
і проповіддю о любві!
Дивись: на храмі громозвід,
де перше хрест був на дасі.

Так треба, щоб огненна сила
другої в скринях не спалила
і щоб бутний був у страсі!..
Дивись: отся душа нещира
апостолом зоветься мира,
пильнує вічно магазину,

щоб ти спокійну мав годину,
трясеться над твоїм спокоєм
і мир здобуде хоч — розбоєм!..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Осип Маковей – Був монастир, а в нім черці":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Осип Маковей – Був монастир, а в нім черці: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.