Осип Маковей – Де ж то подівся господар хати: Вірш

Де ж то подівся господар хати,
що його в полі не видати?
Волики сиві в плузі не ходять,
коні вороні в пашні не бродять

Воликів сивих солдати взяли,
коні в поході попропадали,
дома лиш жінка ходить та тужить,
а пан господар цісарю служить.

Воював же він в полі півроку
й заробив собі яму глибоку,
яму глибоку без домовини,
на трудне тіло багато глини.

Глину на груди — щоб не тужили,
як прийдуть діти тут до могили;
глину на очі — щоб не ридали,
щоб сиротяток не оглядали.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Осип Маковей – Де ж то подівся господар хати":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Осип Маковей – Де ж то подівся господар хати: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.