І тут у горах хрест! От край проклятий!
Куди не глянеш, Бог на хрест розп’ятий.
Знання нема, а крізь безодня віри,
І всюди рабських шибениць без міри.
Землею гомонять пісні воскресні,
А люди ждуть на ласощі небесні.
Споганюють святе лице природи
Страшним кінцем Христової пригоди.
Самі ж ідуть чортівськими шляхами —
Звірюки від колиски аж до ями!
О, Христе, глянь: ті Юди та Пілати
Від Тебе ждуть небесної заплати!
Хрестом Твоїм зацитькують сумління,
А їх серця, як ті хрести — з каміння.
І шибениця в їх домах єсть Богом,
А Ти стоїш, Ісусе, за порогом…
