Природо люта, мачухо лукава,
Убійнице ненаситна, кровава,
За що тобі пісні від нас і слава?
Чого принаджуєш ти нас собою,
І всіх на смерть затроюєш борбою,
Учителько ненависті й розбою?
Тобі пісні співати за всі муки,
За кров, за смерть, за окрики розпуки,
Подателько злодійської науки?
За ту борбу зажерту від дитини,
За всі затроєні життя хвилини
Прийми від мене гордий сміх і кпини!
