Оженився дурень та взяв глупувату: Вірш

Оженився дурень та взяв глупувату,
Та не знали, що робити, — запалили хату.

Дурний воду носить, дурна бога просить:
— Гори, гори, сіно, та щоб не згасило.

Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю,
А я тебе, дурню, словами голублю.

Ти думаєш, дурню, що я тебе кличу,
А я тобі, дурню, крізь тин дулі тичу.

Я з такими дурнями та не говорила;
Я такими дурнями тини городила.

Я з такими дурнями та не розмовляла,
Я такими дурнями трубу затикала.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Оженився дурень та взяв глупувату":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Оженився дурень та взяв глупувату: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.