Розтанув сніг і сохнуть стежки,
Сміється даль рожева:
Уже в рубінові сережки
Вбираються дерева…
Іде весна до нас барвиста
З своїми чудесами:
Ось проліски торішнє листя
Блакитними списами
Пронизують і пнуться вгору
І радість в серці множать,
А пахощі, що ллються з бору,
П’янять нас і тривожать.
- Наступний вірш → П. Кізько – Пурхнула ластівка
- Попередній вірш → Данте Аліг’єрі – Беатріче