Панас Мирний: Вірші

Панас Мирний належить до найвидатніших особистостей в історії української літератури другої половини ХIХ століття. Він створив роман, який дав початок розвитку епічності та соціально-психологічній течії українського реалізму. Цікавим з погляду критиків є те, що письменник розкриває характери своїх героїв через їхні думки та дії, використовуючи прийом авторського самоспостереження, обирає оригінальний стиль, щоб читачі самі вчилися мислити і аналізувати.

Творча спадщина відіграла велику роль, письменник започаткував нові жанри у тогочасному письменстві: психологічну новелу та оповідання, сатиричну казку, художній нарис.

Панас Мирний — різносторонньо обдарована людина, в його творчий доробок входять різні за жанрами твори: малі прозові та драматургічні твори, оповідання для дітей, повісті і поезії. Хоча сам автор називав власні поетичні твори «нікчемним віршуванням», проте писав він їх усе життя, у переконанні, що саме поезії допомагають йому краще створювати «дзвінку прозу». Вірші Мирного вражають щирістю патріотичних почуттів («Україні»), правдивим зображенням жіночої долі у родині й суспільстві, уславлення пам’яті Великого Кобзаря.