Було так біло-біло,
Лебеділо,
Пливло перламутром,
Був день.
Та хтось прийшов
У чорному хутрі.
Чого йому,
Яке йому діло?
Йшла ніч
І ржавим ножем
Вдарила в груди,
Хлюпнуло кров’ю
І біллю
Впав день.
Зблідло, посиніло тіло.
В чорному ж хуторі тупо
Трупом дня задубілим
Тупала ніч.
- Наступний вірш → Панько Педа – Митя
- Попередній вірш → Олександр Лан – Я хочу радости, я сміху, сонця хочу