Панько Педа – Осіннє: Вірш

Поле
Голе.
Перепел
Не щебече наді мною,
Тільки Вітер – Стріходер
Завива між лободою.

Хмари
Пари
Угорі,
Мовби ліри в синій висі.
Десь
Удари
Вдалині
Клепок осів розляглися.
Рине
В мрії
Ярина:
«Хоч би дощик принесло ще».
В синіх
Винах
Далина
Ряд полукіпків полоще.
З неба
Лебідь
Золотий
Заховав за обрій втому…
Треба
Степом
І собі
Помаленьку йти додому.
Вдома
Томи
Розкладу
І електрику засвічу,
З гімном
Зиму
Золоту
Стріну в третє семиріччя.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Панько Педа – Осіннє":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Панько Педа – Осіннє: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.