Рота хмар на місці
Місяць – у галоп…
Стій, не мчи зі злістю,
Бо розкраєш лоб!
Хмар краї подерті
Золотом горять.
Місяць гоне вперто,
А за ним – зоря.
Із-за рогу вітер
Визирнув на мить,
Глянув непривітно —
Пострілом летить.
Поли ніби стяги
Догори задер,
Не зверта уваги
Міліціонер.
У пориві дужім
Вихопив бриля,
Просто до калюжі
Весело жбурля.
Вітер у квартали
Кинув моря пінь.
І на диби стала
Хвиля наче кінь.
Утікай – же з міста
Вітре у степи!
Тут тобі не місце,
Тісно тут тобі.
По дорозі з ревом
Вивіски зрива,
Зойкають дерева
Зойкає трамвай.
Вже ніхто з-за рогу
Не ціляє в лоб
І немов нічого
В місті не було.
Торохтять трамваї,
Котяться авто,
І не зачіпає
Вивісок ніхто.
