Пантелеймон Куліш – Благословляю час той, і годину: Вірш

Благословляю час той, і годину,
І ту ясну невимовну хвилину,
Як я, об’їхавши світ-Україну,
Тебе побачив, над людей людину.

В тобі з душею понялась урода
І з серцем тихим — розуму свобода…
Пещене чадо рідного народа!
Пишається тобою вся природа.

До тебе я, приблуда, приблудився,
На тебе я, мов на святу, дивився,
Твоїм умом і серцем просвітився,
Немов на світ удруге народився.

Благословен же час той і година
І ти, ясна, незабутна хвилино.
Як світ мені широкий — Україна
В тобі з’явився, над людей людино!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Пантелеймон Куліш – Благословляю час той, і годину":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Пантелеймон Куліш – Благословляю час той, і годину: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.