Вірші класиків > Пантелеймон Куліш: Вірші > Пантелеймон Куліш – Чудовні очі весняної ночі

Пантелеймон Куліш – Чудовні очі весняної ночі: Вірш

Чудові очі весняної ночі
Так любо з неба землю озирають:
Тебе зробили любощі мізерним,
Вони ж тебе й угору підіймають.

Гілляста липа, на їй соловейко
Понуро стогне, солодко співає;
Мені та пісня серце пригнітає,
Мені та пісня душу розширяє.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Пантелеймон Куліш
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Пантелеймон Куліш – Чудовні очі весняної ночі":

Читати схожі вірші:

  1. Пантелеймон Куліш – Люблю я квітку, да котру, не знаю
  2. Пантелеймон Куліш – Стоїть ніч темна весняна
  3. Пантелеймон Куліш – Старий гай мрій, пахущий гай
  4. Пантелеймон Куліш – Не співай мені, землячко
  5. Пантелеймон Куліш – Вечір у степу
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Пантелеймон Куліш – Чудовні очі весняної ночі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.