Пантелеймон Куліш – Метаморфоза: Вірш

Дорогу темряву мою
Ти райським світом освітила:
Бо душу чистую твою
Пречиста сила появила.

Дорогу темряву мою
Ще гущим туманом окрила;
Бо душу чистую твою
Нечиста сила помрачила.

Як серденьком твоїм ясним,
Мов сонце, дух мій осіяла,
Над всяким творивом земним
Ти в мене божеством стояла.

Як розумом чужим, тупим,
Мене на розум наставляла,
Дитям отця брехні сліпим
В моїм умі і в серці стала.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Пантелеймон Куліш – Метаморфоза":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Пантелеймон Куліш – Метаморфоза: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.