Розвивається і зеленіє,
І сумує, мов дівча, дуброва;
А над нею сонечко сміється:
Весно молода! бувай здорова!
Соловейку! я тебе вже чую.
Флейтою солодкого співаннє
Хлипне в тебе і виводить тони:
Твоя пісня – голосне коханнє.
- Наступний вірш → Пантелеймон Куліш – Прийшов май до нас у гості
- Попередній вірш → Пантелеймон Куліш – Серце моє тихе
(Оцінок ще немає)