Тихий берег понад морем
Темна нічка обіймає.
Виплив місяць із-за хмари,
Море стиха промовляє:
Хто се ходить? Чи безумний,
Чи коханнєм недугує?
І сумний він, і веселий,
І веселий, і сумує.
Осміхнувсь із неба місяць,
Голосом ясним озвався:
Він закоханий, безумний,
Ще й поетом собі вдався.
