Павло Филипович – Не вино, не сон і не отруту: Вірш

Не вино, не сон і не отруту…
В темній чаші — спокій і вода.
Ти не славив затінки і скруту,
Подививсь: проходить череда.

Жовтий промін сяє на оборі,
Півником червоним — у вікні.
Руки загорілі і нескорі
Подали напитися мені.

Я напився і сказав: спасибі!
За селом яри і далечінь,
І вітряк вклонився чорній скибі,
Тій роботі впертих поколінь.

Срібні верби, не згадайте лихом
Злидарів і мрійників-невдах.
Курявою і гудінням тихим
Стелиться повечорілий шлях.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Филипович – Не вино, не сон і не отруту":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Филипович – Не вино, не сон і не отруту: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.