Павло Гірник: Вірші
Павло Гірник – український поет, лауреат Шевченківської премії, чия творчість вирізняється глибоким ліризмом і філософською наснагою. Народившись у 1956 році в Хмельницькому, він виріс у родині письменника й етнографині, що вплинуло на його любов до слова та народної культури. У своїй поезії, зокрема в збірці “Посвітається”, Гірник звертається до тем самотності, болю сирітства й вдівства, а також духовної порожнечі сучасного світу. Його стиль аскетичний, на межі літературного мінімалізму, але сповнений емоційної глибини. Поет розмірковує над долею України, єднаючи її образ із хлібом і сіллю – символами простої, але вічної цінності. Гірник часто згадує рідне Поділля, зокрема село Берегелі, де черпає натхнення в природі та пам’яті. Його творчість – це тихий, але пронизливий голос, що кличе до осмислення буття.
Список віршів:
- Не казано ні вголос, ані потайки
- Коник на снігу
- Рідна пустка
- Там, де мовчкома, добріший буду
- Сталось кохання
- Тарасе Григоровичу
- Переживу, усе переживу
- Зимня осінь
- Зоре моя полохлива, багаття святе
- Нема ні роси, ні води
- До кабінету української мови
- Напишу про садок коло хати
- Далі – дорога додому
- Спізнилося небо тебе прихистити на мить
- Дядьку Василю, згляньтеся
- Знову стіна
- Мої Берегелі
- Помаленьку, якось помаленьку
- роду мій красний родоньку
- Слухаю. Чую. Не зву
- Якщо станеться так
- День лапатий
- Прощайте, сестро
- Лагідний голос в тоненькому дроті
- По війні
- Як написати, аби на сьогодні й завжди
- Напитав собі смерть
- Просто добре
- Сам собі сам, бо на людях
- Бог його знає, як сонце
- Така благенька долі волосінь
- Втома чорна, але дуже тиха
- І ставок, і млинок, і вишневий садок
- Дорогою додому дощ паде
- Луснуло скло
- Дорога додому, сніги по війні
Павло Гірник: читати популярні, найкращі вірші поета класика українською мовою про кохання і дружбу, природу і тварин, для дітей та дорослих. Якщо ви не знайшли бажаний вірш, поета або тему, рекомендуємо скористатись пошуком по сайту.

Коментарі: 0